- Осінь і початок зими (глибока діапауза)
- Друга половина зими (вихід з діапаузи і стан спокою)
- Активація

• У деяких видів Osmia діапауза завершується ще в кінці зими ( залежить від температурних показників). Після цього бджола може залишатися у стані постдіапаузального спокою всередині кокона до сприятливого весняного потепління. Щоб бджола почала рухатися, сума ефективних температур має досягти певного порогу.

•  За моїми спостереженнями, у наших умовах активність осмій починається після стійкого весняного потепління приблизно до +12…+14°C (коли вночі стабільно більше 6°C). Навесні бджоли реагують на стійке підвищення температури.

•  Коротке денне потепління не обов'язково означає масовий вихід — важливі загальні температурні умови та їхня тривалість.

Бджола зимує завдяки запасу жирового тіла. Як тільки починається вихід з діапаузи, обмін речовин прискорюється в десятки разів.

• Важливо: Якщо кокони вже прогрілися, бджола має вийти протягом певного часу. Якщо бджола активізується занадто рано, вона починає витрачати запаси енергії, які необхідні їй для весняної активності. Тривале передчасне прогрівання може зменшувати її енергетичні запаси та негативно впливати на виживання.
  
  

• Якщо температура підіймається лише на пару годин, а потім падає — бджола починає процес, але «завмирає». Це енерговитратно для неї.
  
  

• Тому я стараюсь тримати кокони максимально довго в приміщенні або в холодильнику навесні, де для них не відчутні такі коливання температур, як на відкритому повітрі, де вони швидше прогріватимуться на сонці або теплим повітрям вдень.

Процес виходу ділиться на три фази:

1. Активація: Бджола починає рухати лапками та вусиками всередині кокона.

2. Прогризання: Це найважчий етап. Бджола працює своїми потужними жвалами (мандибулами). Вона має прогризти шовковий кокон, а потім — глиняну пробку (якщо не чистити трубки або вона живе самостійно).

3. Перший виліт: Вийшовши на світло, бджола не летить одразу запилювати квіти і відкладати потомство.
Їй потрібно від до двух діб, щоб:

• Випорожнити кишечник (після тривалої зими).

• Просушити крила.

• «Налаштувати» зір та орієнтацію на сонце.

•  Спаруватись з самцем.

• Зробити обліт території.

Природа придумала цікавий механізм захисту популяції:

Самці виходять першими. Їхня задача — знайти джерела харчування для себе та чекати на самиць. Вони менші, тому їм потрібно менше тепла для активації.

• Самиці: Самці зазвичай виходять на кілька днів раніше за самок. Періоди їхнього виходу частково перекриваються. Це гарантує, що коли самиця вилетить, її вже чекатимуть готові до розмноження самці, а в саду вже буде достатньо кормової бази.
Прочитати про це детально "тут".