Сьогодні поговоримо про трьох «вершників» — головних паразитів-ворогів осмій, які можуть завдати шкоди їхнім гніздам та потомству.
Детальніше про кожного та як з ними боротись - в наступних дописах.
Муха-гудіні, також відома як Cacoxenus indagator, — хитрий паразит осмій, який отримав свою неофіційну назву завдяки здатності проникати в гнізда бджіл.
Ці мухи не нападають на осмій безпосередньо. Замість цього вони відкладають яйця на грудочки пилку, які осмія заготовила як корм для свого потомства.
Після вилуплення личинки мухи починають поїдати запаси корму. У результаті личинкам осмій не вистачає пилкового хлібця, і вони гинуть від голоду.
Восени в уражених гніздових комірках замість кокона осмії можна виявити личинок мухи, які зимують безпосередньо в гнізді. Навесні вони утворюють пупарії, з яких виходять дорослі мухи. І цикл повторюється - в більших масштабах.
Яйця мухи білого кольору, продовгуваті.
МЕТОДИ БОРОТЬБИ
1. ПРОТИ ДОРОСЛИХ МУХ — механічний метод
Відлов мух біля будиночків.
Іноді, коли в мене є вільний час, я просто механічно знищую мух, яких помічаю біля гнізд.
2. ПРОТИ ЛИЧИНОК — очищення трубочок
Кокони осмій очищаємо, додатково просіваючи їх на довгастих решетах з отворами 4,5–5,0 мм.
Отримані після очищення рештки спалюємо, щоб знищити шкідників, які могли залишитися серед відходів.
Наскільки масовим може бути ураження?
Cacoxenus indagator — не просто випадковий мешканець гнізд осмій. У різних дослідженнях рівень ураження істотно відрізняється залежно від виду осмії, умов гніздування та типу гнізда. В окремих дослідженнях паразита виявляли приблизно у 6–12% гніздових комірок, тоді як в інших зараженими виявляли 32% комірок або 56% гнізд.
ХАЛЬЦИДИ —
Monodontomerus obscurus
Це небезпечний паразит осмій, який має дві генерації на рік.
Зовнішній вигляд: Дорослі особини мають блакитно-зелений колір із металевим відтінком та червоні очі. Самиці досягають довжини близько 3,5 мм, мають довгий тонкий яйцеклад (спрямований косо вгору) та видовжені задні ноги. Самці менші — близько 2,5 мм, вони виходять із кокона через прогризений отвір раніше за самиць.
Механізм зараження: Самиця проколює яйцекладом кокон осмії, паралізує личинку бджоли та відкладає яйця в простір між господарем і стінкою кокона (сам уражений кокон не має зовнішніх ознак зараження).
Розвиток: Через 1–2 дні вилуплюються білі личинки, покриті короткими волосками. Вони прикріплюються до тіла господаря і харчуються за його рахунок, що призводить до загибелі личинки бджоли.
Ефективність заходів із запобігання попаданню в природу відроджених паразитів безпосередньо впливає на малочисельність та мінімальну шкодочинність другої генерації.
Ревізія та очищення коконів восени або взимку: Найефективніший спосіб. Наприкінці осені чи взимку кокони виймають із гнізд (очеретяних трубочок, коробочок), очищають від сміття та обережно промивають або обробляють. Це дозволяє механічно видалити кліщів та заражені кокони.
Збирання та знищення паразитів при зальоті в трубку.
Заміна гніздового матеріалу щороку: Не можна використовувати одні й ті самі трубочки чи блоки кілька років поспіль, оскільки в них накопичуються кліщі та лялечки паразитів минулих генерацій.
Наскільки масовим може бути ураження?
Хальциди Monodontomerus obscurus — одні з небезпечних паразитоїдів осмій.
В одному бджолиному коконі може розвиватися від 3 до 27 особин паразита. Рівень ураження може суттєво відрізнятися залежно від умов гніздування та чисельності паразита. У дослідженнях M. obscurus виявляли приблизно у 4–27% гніздових комірок осмій, а в окремих ділянках гнізда частка уражених комірок також могла бути близько 20%.
ПИЛКОВИЙ КЛІЩ —
Chaetodactylus osmiae
Дорослого кліща практично неможливо розглянути неозброєним оком — його розмір становить лише близько 0,2 мм. Тіло кліща овальне, напівпрозоре або світле, з кількома парами ніг. Особливо добре його можна побачити під збільшенням. На бджолі кліщі можуть виглядати як дрібні світлі крапочки, що прикріпилися до тіла.
Цікаво, що деякі стадії кліща використовують саму бджолу як своєрідний «транспорт». Кліщ чіпляється до бджоли та переноситься нею до іншого гнізда. Так він може потрапити до нових гніздових комірок і поширитися між бджолами.
У гнізді кліщі пов'язані насамперед із кормовими запасами осмії — пилком та нектаром, які самиця заготовила для личинки. За значного зараження кліщі можуть швидко розмножуватися та конкурувати з личинкою за кормові ресурси. У результаті розвитку личинки бджоли може бути завдано шкоди.
Під час очищення гнізд іноді можна побачити:
• окремих дрібних кліщів;
• скупчення кліщів на кормових запасах;
• велику кількість кліщів у гніздовій комірці;
• кліщів, пов'язаних із коконом або тілом бджоли.
При сильному ураженні комірка може виглядати так, ніби її заповнили безліччю дуже дрібних рухомих крапок.
Один із найважливіших заходів — регулярний огляд та очищення гніздового матеріалу.
Під час очищення можна відокремлювати пошкоджені або сильно уражені комірки від здорового матеріалу.
Також важливо не допускати безконтрольного накопичення старих гніздових матеріалів, у яких можуть зберігатися організми, пов'язані з попередніми поколіннями осмій.
Наскільки масовим може бути ураження?
В одному дослідженні Chaetodactylus osmiae виявляли приблизно у 10% гніздових комірок у очеретяних трубочках, а в іншій групі гнізд — у 22% комірок. Інші дослідження також показують, що рівень ураження може сильно відрізнятися між різними місцями та умовами утримання осмій.
Пилковий кліщ — лише один із багатьох організмів, які можуть мешкати в гніздах осмій.Разом із Cacoxenus indagator та Monodontomerus obscurus він належить до найважливіших організмів, які можуть негативно впливати на розвиток осмій у гніздах. У дослідженнях саме ці три види регулярно виявляли серед основних проблемних мешканців гнізд Osmia.
Але їхній спосіб життя та механізм шкоди зовсім різні:
Муха-гудіні — личинки поїдають кормові запаси.
Хальциди — їхні личинки розвиваються за рахунок господаря.
Пилковий кліщ — пов'язаний із кормовими запасами та використовує бджіл для поширення.
Саме тому під час очищення трубочок важливо звертати увагу не тільки на кокони,
а й на весь стан гніздової комірки.
Аскосфероз
або «вапняний розплод»
Це мікоз, який вражає організм личинки в період її активного росту. Грибок проростає міцелієм крізь тіло комахи, повністю зупиняє її життєдіяльність і перетворює на тверду «мумію», яка за зовнішнім виглядом та структурою нагадує шматочок білої чи сірої крейди.
Літній етап розвитку: Спори грибка можуть потрапити всередину комірки разом із пилком, який самиця приносить для годування потомства влітку, або через залишки старих забруднених гнізд.
Вплив вологості: Головним каталізатором розвитку інфекції є надмірна вологість та погана вентиляція. За відсутності нормального повітряного обміну грибок стрімко захоплює комірки.
Незворотність процесу: З ураженої личинки ніколи не сформується доросла бджола. До осені замість життєздатного кокона всередині трубочки залишаються лише тверді крейдяні утворення.
Оскільки зараження відбувається влітку, а результати ми виявляємо під час осінньої ревізії, нехтування правилами гігієнічної обробки може призвести до поступового накопичення інфекції в популяції.
Саме тому критично важливо дотримуватися профілактичних правил:
Проводити щорічне осіннє очищення, сортування та вибракування пошкоджених коконів.
Категорично уникати зберігання коконів у вологих і сирих приміщеннях (наприклад, у звичайних вологих підвалах), оскільки це ідеальне середовище для розвитку грибків.
Використовувати чисті та нові матеріали для гніздування.
Турбота про чистоту гнізд та контроль умов зберігання — це головна гарантія того, що наступної весни ваш садок отримає здорових, активних і працелюбних запилювачів! 🌸🐝